ПРИВАТНИЙ ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ
"ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА АКАДЕМІЯ ІВАНА ЗОЛОТОУСТОГО"

 

ЗАТВЕРДЖУЮ:

митрофорний протоієрей д-р Олександр ЛЕВИЦЬКИЙ, Ректор

 

 

П О Л О Ж Е Н Н Я

ПРО НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ АКАДЕМІЇ ІВАНА ЗОЛОТОУСТОГО

Загальні норми

Положення про навчальний процес Приватного закладу вищої освіти "Івано-Франківська академія Івана Золотоустого" (надалі – ІФА) Української Греко-Католицької Церкви (надалі – УГКЦ) має на меті врегулювати стосунки між викладачами, студентами та адміністрацією академії шляхом відповідного встановлення прав, обов’язків та відповідальності кожної зі сторін, яка бере участь у навчальному процесі. Цим положенням фіксуються основні форми організації навчання в ІФА та вирішуються питання відвідування студентами занять, здійснення контролю за організацією навчального процесу, захисту дипломних робіт, надання академічної відпустки, відрахування з числа студентів.

Питання, які не врегульовуються даним положенням, вирішуються відповідно до Статуту та Внутрішнього Уставу академії, її чинних положень та розпоряджень ректора.

1. Викладачі академії

1.1. Викладачі академії повинні мати широкий науковий світогляд, володіти ґрунтовними знаннями і практичним досвідом у відповідній науковій дисципліні, вміти системно, аргументовано, на належному науковому і методичному рівні викладати в лекціях теоретичні основи навчального курсу. Їхні лекції мають бути глибокими за змістом і доступними за формою викладу.

1.2. Викладачі академії повинні бути справжніми знавцями у своїй галузі знання, маючи відповідний академічний ступень.

1.3. Викладачі академії повинні дотримуватися принципів християнсько-педагогічної етики та норм християнської моралі, постійно поглиблювати свою кваліфікацію, радитись між собою і з керівниками академії, щоб узгоджено співпрацюючи для цілісного навчання майбутніх служителів Церкви (пор. кан. 340 ККСЦ).

1.4. Зміст і структурно-логічна послідовність лекцій повинні відповідати затвердженій ректором робочій навчальній програмі.

1.5. Викладачі, яким доручено читання курсу лекцій, перед початком навчального року (семестру) подають до ректорату академії повну програму курсу лекцій зі списком рекомендованої літератури, календарний план, контрольні завдання для проведення передбаченого навчальним планом проміжного та підсумкового контролю, інші методичні матеріали, які забезпечують реалізацію робочої навчальної програми.

1.6. Викладачі зобов’язані дотримуватися робочої навчальної програми в тематиці і концептуальних основах змісту лекційних занять, проте довільно вибирають форму, методи і засоби донесення навчального матеріалу студентам.

1.7. Обов’язковим є прийняття екзамену в кінці прочитаного курсу. Викладачі зобов’язані вчасно здати відомість в навчальний відділ (з усного іспиту – в день здачі, у випадку письмового іспиту – протягом трьох днів).

1.8. Викладачі можуть приймати екзамен у студента лише при наявності екзаменаційної відомості та залікової книжки і у встановлений ректоратом академії розкладом.

1.9. Викладачі зобов’язані брати участь у загальних зборах викладачів (педрада).

1.10. Рекомендовані Ректором академії викладачі зобов’язані брати участь  у засіданнях  Вченої Ради.

1.11. Обов’язковим є дотримання умов контракту між викладачем і академії.

1.12. Кожен викладач академії має право на захист професійної честі і гідності.

1.13. Академія вживає всіх зусиль для поглиблення духовного життя та підвищення кваліфікації своїх викладачів.

1.14. Для вирішення питань, пов’язаних із навчальним процесом, викладач повинен звертатися у ректорат академії.

2. Студенти

2.1. Церковне і соціальне вчення є необхідними елементами у формуванні людини, яка у Бозі через віру і науку буде прямувати до основної мети свого життя – обожествлення, і зуміє провадити по цій дорозі інших людей у всіх сферах життя і прошарках населення. З цієї причини церковне і соціальне виховання є інтегральною частиною навчального процесу в ІФА.

2.2. Виходячи з такого розуміння концепції освіти, зокрема богословської, центром богословського життя є Свята Літургія. Це означає, що богослужіння добового кола є частиною навчальної програми кожного студента академії, і визначає ритм його життя; він бере в них активну участь, наприклад, служить як паламар, читець, свічконосець, чи є учасником літургійної групи чи  хору.

2.3. Студент свідомий того, що він повинен постійно перебувати у стані Божої благодаті, яка дозволить йому «ходити з Богом» (Бут. 5,22). Для підготовки до такого позитивного життєвого стилю, який основний наголос робить на Божу участь у власному вихованні і формуванні, початок і закінчення усіх групових чи особистих занять в академії освячуються молитвою.

2.4. Студент заохочується регулярно брати участь у різних наукових конференціях для обміну досвідом.

2.5. Священні науки формують в студентів гармонійну особистість, що природно сполучає міцну віру і здоровий розум з іншими чеснотами. Віра мусить інтегрувати в собі всі риси вдачі студентів та їх орієнтації, повинні бути дієвими, спрямованими на повсякденне служіння Богові й ближньому. Критерієм і спонукою вчинків студента, вихованого Церквою, повинно бути вчення Святого Євангелія, соціальної доктрини Церкви. Це приводить і до розуміння логіки дисципліни, мотивованої християнською моральною доктриною, що є нічим іншим, як нормою людського співжиття.

2.6. Студенти академії мають право:

а) користуватися бібліотечними фондами і технічними засобами академії, згідно порядку встановленого відповідальними особами;

б) займатися місійною, добродійною, екуменічною, науковою або іншими видами діяльності;

в) на початку навчального семестру отримати у викладача програму курсу та список літератури;

г) отримати фахове і компетентне пояснення складних питань, понять, термінів, проблем тощо;

д) перездати екзамен відповідно до процедури, встановленої пунктом 6.3 даного положення;

е) взяти академічну відпустку на підставах, викладених у розділі 8 даного положення;

є) поновити своє навчання в академії у випадку, якщо його було відраховано з числа студентів з правом поновлення (див. п. 9.2).

2.7. Студенти академії зобов’язані:

а) дотримуватися на лекціях етичних норм поведінки та засад християнської моралі;

б) виконувати розпорядження ректорату та дотримуватися Положення про навчальний процес академії;

в) турбуватися про збереження у належному стані бібліотечних фондів, усіх засобів технічного забезпечення навчального процесу (комп’ютерна техніка, меблі, інше обладнання);

г) виконати всі завдання навчальної програми протягом семестру;

д) проконтролювати, щоб оцінки за складені екзамени були записані в екзаменаційній книжці;

е) брати активну участь у культурному та науковому житті академічної спільноти;

є) брати участь у студентських толоках та інших заходах, які передбачають участь усіх студентів.

2.8. При виникненні непорозумінь або конфліктних ситуацій між студентом і викладачем та неможливості спільно мирним чином владнати конфлікт, студент зберігає за собою право звернутися із відповідною заявою в ректорат академії.

2.9. Категорично не допускається списування студентами (див. пункт 6.4).

 

3. Форми організації навчання

Основними формами організації навчального процесу в академії є: лекція, практичне заняття, семінарське заняття, спеціальний семінар (факультатив), консультація, самопідготовка, індивідуальні завдання, зустрічі в групах.

3.1. Лекція

3.1.1. Навчальна лекція – це логічно вивершений, науково обґрунтований і систематизований виклад певного науково-методичного питання. Лекція покликана формувати у студентів основи знань з певної наукової галузі, а також визначати напрямок, основний зміст і характер усіх інших видів навчальних занять та самопідготовки студентів з відповідної навчальної дисципліни.

3.1.2. Обсяг лекційного курсу визначається навчальним планом, а його тематика – робочою програмою навчальної дисципліни.

3.2. Практичне заняття

3.2.1. Практичне заняття – це вид навчального заняття, на якому викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентами відповідно сформульованих завдань.

3.2.2. Тематика і плани проведення практичних занять із переліком рекомендованої літератури заздалегідь доводяться до відома студентів.

3.3. Семінарське заняття

3.3.1. Семінарське заняття – це вид навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення зі студентами питань з тем, попередньо визначених робочою навчальною програмою. Семінарські заняття проводяться у формі бесіди, рецензування та обговорення рефератів і доповідей, дискусій.

3.3.2. Участь студентів у семінарських заняттях враховується при виставленні підсумкової оцінки з відповідної навчальної дисципліни.

3.3.3. Особливим видом семінарського заняття є спецсемінар (факультатив), що практикується на старших курсах, покликаний поєднувати теоретичну підготовку майбутніх фахівців з їх участю в науково-дослідницькій роботі.

3.4. Консультація

Консультація – це один із видів навчальних занять. Вона проводиться з метою отримання студентом відповіді на окремі теоретичні чи практичні питання та для пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

3.5. Самопідготовка

3.5.1. Самостійна робота студента є основним засобом засвоєння ним навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять.

3.5.2. Навчальний час, відведений для самостійної підготовки студента, регламентується Внутрішнім Уставом Університету і становить не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу, відведеного для вивчення конкретної навчальної дисципліни.

3.6. Індивідуальні завдання

3.6.1. Індивідуальні завдання є однією із форм організації навчання в академії та має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують в процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці.

3.6.2. До індивідуальних завдань відносяться реферати, курсові та дипломні (магістерські) роботи. Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно під керівництвом викладачів.

3.6.3. Для курсової роботи,студент має можливість із певних предметів поданих та затверджених ректоратом академії, вибрати одну із кількох тем запропонованих викладачами та затвердженими проректором з навчальної роботи, після чого студент повинен опрацювати даний матеріал та заздалегідь визначений день захистити свою курсову роботу.

3.6.4. Дипломна/магістерська робота для отримання ступеня бакалавра/магістра – це індивідуальне завдання науково-дослідницького характеру, яке виконується студентом на завершальному етапі фахової підготовки і є однією із форм виявлення теоретичних і практичних знань, вмінні їх застосовувати при розв’язуванні конкретних наукових чи соціальних завдань.

3.6.5. Тематика курсових, дипломних та магістерських робіт визначається ректоратом академії та затверджується на засіданні Вченої Ради академії.

4. Відвідування студентами занять та недопущення до екзаменів

4.1. Відвідування лекцій, практичних та семінарських занять, а також вибраних факультативів є обов’язковим.

4.2. У випадку запізнення студента на лекцію, викладач має право не допустити його на заняття і поставити пропуск у журналі відвідування.

4.3. Студент не допускається до складання екзамену (диференційованого заліку) у наступних випадках:

а) пропуск без поважних причин третини занять з даної навчальної дисципліни;
б) отримання незадовільних оцінок під час різних станів семестрового контролю.

4.4. У випадку, якщо студент пропустив з поважних причин більше третини занять з певної навчальної дисципліни, питання його допуску до екзамену вирішується на засіданні ректорату академії.

4.5. У випадку необґрунтованого пропуску студентом від шести годин до третини усього часу, відведеного для викладання даної дисципліни, студент допускається до екзамену, причому максимально можлива оцінка, яку він може отримати, становить вісім балів із десяти.

4.6. Студент, який недопущений до екзамену, має право скласти цей екзамен протягом сесії для перездач (див. 6.3). У випадку отримання незадовільної оцінки він складає екзамен перед комісією. Максимальна оцінка, яку студент може отримати в першому і другому випадку, становить вісім балів із десяти.

4.7. Студент, який отримав три недопущення з різних дисциплін, не допускається до складання екзаменаційної сесії та відраховується з числа студентів академії.

4.8. Питання про недопущення студента до екзамену вирішується ректором академії на підставі доповідної записки від викладача, яку він повинен подати у ректорат академії не пізніше, як за десять днів до початку екзаменаційної сесії.

5. Контрольні заходи в організації навчального процесу в академії

5.1. Поточний та підсумковий контроль

5.1.1. В організації навчального процесу Університету, викладачами застосовується поточний та підсумковий контроль знань студентів.

5.1.2. Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студентів з певних розділів (тем) навчальної програми, а також виконання конкретних завдань. Форми проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання знань студентів визначаються ректоратом академії.

5.1.3. Підсумковий контроль проводиться з метою оцінювання результатів навчання студентів на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або на окремих його етапах.

5.1.4. Періодичність і терміни проведення контрольних заходів визначаються календарним планом академічного року, затвердженим ректором академії.

5.2. Екзаменаційна сесія

5.2.1. Екзаменаційна сесія – це період підведення підсумків навчальної роботи студентів протягом семестру. Тривалість та терміни її проведення визначаються календарним планом академічного року затвердженим ректором. Під час сесії проводяться екзамени за окремим розкладом, який затверджується  ректором академії.

5.2.2. Семестровий екзамен чи диференційований залік – це основна форма підсумкового контролю рівня і якості засвоєння студентами теоретичних знань, та практичних вмінь і навичок з окремої навчальної дисципліни за семестр. Семестрові екзамени складаються під час екзаменаційної сесії.

5.2.3. Не пізніше, як за тиждень до початку екзаменаційної сесії, ректорат академії ознайомлює викладачів і студентів із розкладом екзаменів і його копія вивішується на стенді оголошень.

5.2.4. Результати складання екзаменів оцінюються за десятибальною шкалою оцінок: 1-5 – незадовільно;  6 – достатньо; 7 – задовільно; 8 – добре; 9 – дуже добре; 10 – відмінно.

5.2.5. Результати складання екзаменів вносяться до екзаменаційної відомості і залікової книжки (крім оцінок «1»-«5», які записуються лише до відомості).

5.2.6. Після завершення екзаменаційної сесії та сесії для перездач у навчальній частині, окремою печаткою підтверджується успішна здача усіх екзаменів студентом. Без цього підтвердження студент не може бути допущений до наступної сесії.

5.2.7. Ректор академії може визначати індивідуальні терміни складання екзаменів студентам у зв'язку з поважними причинами (хвороба, сімейні обставини, відрядження тощо), що підтверджено документально.

5.2.8. Якщо студент отримав під час екзаменаційної сесії більше трьох незадовільних оцінок, він підлягає відрахуванню із академії.

5.2.9. Якщо студент не з’явився на екзамен, в екзаменаційній відомості викладачем робиться відмітка «не з’явився». Якщо студент не з’явився на екзамен без поважних причин, у ректораті виставляється йому оцінку «відсутність знань».

5.3. Сесія для перездач

5.3.1. Сесія для перездач – це період, протягом якого студенти, які під час екзаменаційної сесії не склали до трьох екзаменів, повинні ліквідувати свою академічну заборгованість. Сесія для перездач відбувається протягом перших п’ятнадцяти днів нового семестру. Для повторного складання екзамену студент повинен взяти «дозвіл на перездачу», у Ректора академії.

5.3.2. У зв’язку з відсутністю на екзамені з поважних причин, які документально підтверджені, студент, за дозволом ректора академії, має можливість скласти пропущений екзамен.

5.3.3. У випадку отримання незадовільної чи нижчої оцінок (1-5 балів) або необґрунтованої відсутності студента на екзамені, він має право не більше двох разів перездавати екзамен. Перша перездача відбувається на початку наступного семестру. Друга перездача відбувається у присутності комісії, яка створюється та встановлюється дата ректором академії.

5.3.4. На останньому році навчання, з метою підвищення успішності, студент, із погодженням викладача, може просити в ректораті дозвіл на перездачу не більше трьох екзаменів, які були складені ним на «6» чи «7» балів.

5.3.5. У винятковому випадку, коли неможливо скласти екзамен у викладача, який читав даний курс, проректор з навчальної роботи, призначає іншого екзаменатора, попередньо його повідомивши.

5.4. Списування і плагіат.

5.4.1. В Івано-Франківській академії Івана Золотоустого категорично заборонені списування і плагіат.

5.4.2. У випадку поміченого списування або плагіату, викладач або офіційні особи, які проводять контрольну роботу, письмові тести, диференційований залік чи екзамен, беручи до уваги моральний аспект проблеми, повинні подати в ректорат академії доповідну записку про факт списування або плагіату.

5.4.3. Якщо студент списував під час екзамену чи під час проведення інших форм семестрового контролю знань або представив індивідуальну роботу (реферат, курсову, дипломну чи магістерську працю), яка є плагіатом або містить елементи плагіату, тоді він повинен, за дозволом ректорату академії, відповідно повторно скласти екзамен (захистити контрольну роботу) або виконати ще раз індивідуальне завдання. Максимальна оцінка, яку студент може отримати у цьому випадку, становить сім балів із десяти.

5.4.4. У випадку повторної спроби списування або плагіату, його відраховується з числа студентів академії.

6. Захист дипломної (магістерської) роботи, випускний кваліфікаційний екзамен

6.1. Для захисту дипломної (магістерської) роботи, при академії створюється випускна кваліфікаційна комісія. Дана комісія оцінює якісний рівень науково-теоретичної і практичної підготовки випускників, вирішує питання про присвоєння їм кваліфікації відповідного рівня та видачу відповідного документу.

6.2. До складу випускної кваліфікаційної комісії, окрім ректора академії, як голови комісії, входять: проректор з навчальної роботи, проректор з наукової роботи, декани, зав кафедри та провідні викладачі.

6.3. Персональний склад комісії та графік її роботи затверджується ректором академії не пізніше, як за місяць до початку складання випускних екзаменів та захисту дипломних (магістерських) робіт.

6.4. Розклад проведення випускних екзаменів і захисту дипломних (магістерських) робіт затверджується ректором академії і доводиться до загального відома не пізніше, як за два тижні до початку складання випускних екзаменів та захисту дипломних (магістерських) робіт.

6.5. До складання випускних екзаменів та захисту дипломних (магістерських) робіт допускаються студенти, які виконали усі вимоги навчального плану.

6.6. Студент повинен подати своєму науковому керівнику завершений варіант дипломної (магістерської) роботи не пізніше, як за місяць перед захистом.

6.7. До випускної кваліфікаційної комісії перед початком випускних екзаменів проректором з навчальної роботи, подаються наступні документи:

- список студентів, допущених до складання випускних екзаменів і захисту дипломних (магістерських) робіт;

- зведена відомість про виконання студентами навчального плану і про отримані ними оцінки з теоретичних навчальних дисциплін, курсових робіт, практик;

- рішення відповідної кафедри із зазначенням оцінки;

- відгук керівника про дипломну (магістерську) роботу;

- рецензія на дипломну (магістерську)  роботу.

6.8. Складання випускних екзаменів або захист дипломних (магістерських) робіт проводиться на відкритому засіданні випускної кваліфікаційної комісії. Рішення комісії про оцінювання знань, виявлених студентами при складанні випускного екзамену та захисті дипломних (магістерських) робіт та видачу їм документа про освіту приймається випускною кваліфікаційною комісією на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, які брали участь в засіданні. При однаковій кількості голосів голос голови випускної кваліфікаційної комісії є вирішальним.

6.9. Студентові, який успішно склав випускні екзамени і захистив дипломну (магістерську) роботу, рішенням випускної кваліфікаційної комісії присвоюється відповідна кваліфікація і видається документ про освіту.

6.10. Студенти, які не склали випускних екзаменів або не захищали дипломну (магістерську) роботу з поважних причин, мають право скласти екзамени і захистити роботу під час наступного засідання випускної кваліфікаційної комісії, але не пізніше, ніж через один рік.

6.11. Отримання студентом незадовільної оцінки не позбавляє його права продовжувати проходити наступні етапи екзаменування. У такому випадку після завершення випускних екзаменів і захисту диплому, студент відраховується з академії, як такий, що виконав навчальний план, але не пройшов випускної кваліфікаційної комісії. Такому студентові видається свідоцтво про богословську освіту встановленого зразка.

6.12. Студент, який не склав випускного екзамену або не захистив дипломної (магістерської) роботи, може ще один раз повторно складати екзамен або захищати дипломну (магістерську) роботу протягом трьох років після закінчення академії. У випадку неуспішної повторної спроби, такій особі видається свідоцтво про богословську освіту встановленого зразка.

7. Академічна відпустка

7.1. Івано-Франківська академія Івана Золотоустого може надати студентові академічну відпустку терміном на один рік. В окремих випадках ректорат академії, може розглянути питання про продовження академічної відпустки, а також, доцільності продовження навчання після академвідпустки, проте, її загальна тривалість не може перевищувати більше трьох років.

7.2. Право на отримання академічної відпустки надається студентам у випадку пропуску перевищеної нормованої кількості лекцій за таких умов: хвороби, неможливості поєднання навчання в академії та інших навчальних закладах, перебування у монастирі з метою отримання поглибленої духовної формації, не визначеності в своєму покликанні.

7.3. Ректорат академії розглядає питання про надання академічної відпустки на підставі заяви студента на ім’я ректора академії, та подання медичної довідки або інших необхідних документів.

 

8. Відрахування з числа студентів академії

8.1. Студент може бути відрахований у таких випадках:

 а) якщо отримує 1-5 балів за екзамен, складений перед комісією;

 б) якщо отримав 1-5 балів за три і більше навчальних дисциплін під час екзаменаційної сесії;

 в) повторної спроби списування і плагіату.

8.2. Студента відраховують з правом його поновлення навчання протягом трьох років:

а) у випадку не внесення оплати за навчання (за умови відсутності академічної заборгованості студента);

б) якщо його було не допущено до складання трьох екзаменів з різних дисциплін під час однієї екзаменаційної сесії.

 

9. Навчальний план Івано-Франківської академії Івана Золотоустого

Попри працю над освяченням себе самого, другим головним завданням студента  є безумовно, богословська наука. Від ступеня його освіти, не менше, як від його чеснот і побожності, залежатиме успіх в його діяльності.

Навчальний план в Івано-Франківській академії Івана Золотоустого відповідає затвердженому Синодом єпископів УГКЦ і Комісією Богословської освіти і виховання УГКЦ обов’язковому навчальному плану для вищих духовних навчальних закладів в Україні. Згідно цього плану ректорат академії може включити у навчальну програму додаткові заняття, які допомагатимуть студентам інтегрувати особисто-людський, духовний, інтелектуально-академічний та душпастирський аспекти навчання та виховання.